Випробувальний строк – це хороший інструмент для роботодавця для перевірки знань та вмінь нового працівника. У період випробувального терміну роботодавець з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. Але треба бути уважним при звільненні під час випробувального строку.

Як зазначив Верховний Суд в постанові по справі №640/23002/19 від 28.01.2021 р., випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник.  

Відповідно до п. 11 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний роботодавцем у випадку встановлення невідповідності працівника посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Проте під час звільнення за невідповідність посаді під час випробувального строку роботодавці можуть припуститись помилки, яка зіграє не на його користь в суді у разі оскарження працівником такого звільнення.

Давайте розберемо помилки, яких не слід припускатись при  звільненні працівника під час випробувального строку.

Відповідно до п. 1 ст. 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Відповідно до ст. 28 КЗпП України коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника.

Відповідно до строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини (лікарняний, відпустка — п. 3 ст. 27 КЗпП України).

Підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий.

У період випробування лише одна особливість у його правовому становищі — в період випробування він може бути звільнений з роботи як такий, що не витримав випробування.

Роботодавець має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Висновок про невідповідність посаді повинен бути обґрунтованим, із зазначенням обставин та фіксуванням фактів: коли працівник не справляється з дорученою роботою, в чому полягає недостатність кваліфікації, конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.

Відповідно до п. 3 ст. 27 КЗпП України в разі встановлення роботодавцем невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за 3 дні (держслужбовців за 7 днів).

Крім того, як зазначає Верховний Суд в постанові по справі №817/892/18 від 10.06.2021 р.  попередження про звільнення повинно містити чіткі підстав невідповідності займаній посаді, бути конкретизованими, а не загальними, із наведенням мотивів, не відображає обставин, що мали вплив на його прийняття.

Читайте також:

1. Підстави та межі інспекційного відвідування.
2. Помилки при звільненні, за які можливі штрафи.