Протягом місяця з початку інспекційної кампанії, яка розпочалася 1 липня, інспекторами праці було виявлено 4054 неоформлених працівники по всій Україні, розпочато 1383 інспекційних відвідування, про що повідомлено на офіційному сайті Держпраці. Отже, в судах збільшиться кількість позовів роботодавців щодо оскарження постанови про накладення штрафу.

Однією з причин скасування таких штрафів є порушення інспекторами порядку проведення перевірок, зокрема, вихід за межі предмета перевірок та проведення інспекції за відсутності підстав, визначених законодавством.

У статті на прикладі судових рішень з’ясуємо, що таке підстави та межі перевірки Держпраці, за які межі інспекторам праці виходити не можна та на що роботодавцю звертати увагу під час перевірки. 

Підстави перевірки Держпраці

Держпраці не може просто завітати до роботодавця та провести перевірку. Для цього повинна бути причина — підстава для перевірки. Підстави для проведення інспекційних відвідувань визначені в п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 823 (далі — Порядок № 823). Їх перелік обмежений і включає:

• звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
• звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
• рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп. 1, 2, 4−7 п. 5 Порядку № 823;
• рішення суду;
• повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;
• інформація: 

        ДПС та її територіальних органів про: 

• невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; 
• факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; 
• факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;

    Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: 

• роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; 
• роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; 
• фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
•  роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; 
• роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
• інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;
• доручення Прем’єр-міністра України;
• звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
• запит народного депутата України;
• невиконання вимог припису інспектора праці.

Проведення позапланових заходів з інших підстав забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України. Підстави перевірки зазначаються в направленні, копію якого перед початком перевірки інспектор зобов’язаний надати керівнику роботодавця. 

Роботодавець має право не допускати інспекторів, якщо вони не пред’явили направлення та службове посвідчення (п. 3, 5 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877).

Держпраці зобов’язана діяти винятково на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 3 Закону № 877 визначено, що одним із принципів державного нагляду є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Проте бувають випадки, коли інспекційні перевірки проводяться безпідставно (в наказі та направленні не зазначено підстави для перевірки) або за такої підстави, яка не визначена в п. 5 Порядку № 823. До того ж суди неодноразово звертали увагу, що повинні бути вказані не лише пункти законодавчого акта, а й повністю зазначатися підстава (словами) для перевірки. Так, у постанові від 30.07.2020 р. у справі № 821/449/17 Верховний Суд вказав, що зазначені у посиланні в направленні лише пункти не дають можливості встановити, які саме питання будуть перевірятися, і суд оцінив їх як безпідставні. 

Предмет інспекційного відвідування

Предмет інспекційного відвідування зазначається в наказі та направленні, що встановлено п. 1, 3 ст. 7 Закону № 877. Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абзац 11 частини першої ст. 6 Закону № 877). Це положення покликане запобігти зловживанням державними органами з питань праці у проведенні перевірок з ширшим обсягом питань.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (п. 6, 10 Порядку № 823). Тобто інспектор праці має перевіряти лише в межах предмета перевірки, вказаного в наказі та направленні. 

Проте зазвичай інспектори перевіряють не лише обставини, які стали причиною перевірки (підставою), а й інше. Наприклад, працівник звернувся зі скаргою щодо невиплати йому заробітної плати, а інспектори перевірили та склали акт, а в подальшому наклали штраф за неоформлених працівників. Це вихід за межі інспекційного відвідування. Приклади таких дій розглянемо нижче.

Межі перевірки Держпраці

Суди неодноразово скасовували постанову про накладення штрафу, оскільки Держпраці виходила за межі предмету перевірки. Так, Верховний Суд у постанові від 17.03.2021 р. у справі № 500/2878/18 про скасування постанови про накладення штрафу висловив позицію, що інспектор праці здійснив перевірку оформлення трудових договорів (контрактів) щодо інших працівників та з питань, які не були заявлені скаржником.

Підставою для проведення перевірки було звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (не виплачена компенсація за невикористані 44 дні щорічної відпустки). Актом інспекційного відвідування було встановлено порушення: укладення з трьома працівниками цивільно-правових договорів, нерегулярна виплата заробітної плати працівникам. Як вбачається з направлення та акта інспекційного відвідування, Держпраці вийшла за межі предмета інспекційного відвідування.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 р. у справі № 809/799/17. Підставою для проведення інспекційного відвідування було звернення фізичної особи, яка повідомила про невідповідність записів у трудовій книжці та невиплату коштів. Як свідчить наказ про проведення перевірки, перевірку ФОП проведено на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з найманими працівниками, тривалість робочого часу, оплати праці та поза межами питань, зазначених у наказі, а саме часу відпочинку.

В іншій справі № 820/7069/16 суди скасували постанову про накладення штрафу, оскільки лист прокуратури, яка просила надати результати проведення перевірки, яка на той час не була проведена, не міг бути підставою для проведення перевірки. Верховний Суд у цій же справі в постанові від 19.02.2021 р. вказав, що підставою для ініціювання проведення позапланової перевірки слугувало виявлення факту несвоєчасної виплати зарплати особам, призваним на військову службу. Тож з огляду на приписи п. 1 ст. 6 Закону № 877 об’єктом позапланової перевірки роботодавця мало бути саме питання дотримання ним норм ст. 115 КЗпП. Разом з тим вказане питання не досліджувалось інспектором у ході проведення позапланового заходу. Листом прокуратура просила надати результати проведення перевірки, яка не була проведена на час звернення. Тому цей лист прокуратури не міг слугувати підставою для проведення перевірки.

Цікавою є справа № 823/752/17, у якій Верховний Суд у постанові від 09.02.2021 р. висловив позицію щодо меж проведення інспекційного відвідування згідно з Конвенцією № 81 від 1947 року. Суд зазначив, що ст. 3 Закону № 877 передбачено, що одним із принципів державного нагляду є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом. Проте Держпраці під час фактичного здійснення такої перевірки вийшла за межі своїх повноважень, наданих їй Законом, оскільки є вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами. 

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 р. у справі № 823/647/17, від 27.10.2020 р. у справі № 804/3566/17. Також суд вказав, що відповідно до Конвенції № 81 від 1947 року Держпраці, встановивши в ході позапланової перевірки порушення законодавства про працю з питань, які не були предметом перевірки, однак є типовими для всіх працівників, та безпосередньо стосуються правопорушення, яке зумовило призначення позапланової перевірки, має право винести припис та застосувати фінансову відповідальність до винної особи. 

Водночас Держпраці під час проведення перевірки в будь-якому випадку повинна дотримуватися порядку призначення та проведення такої перевірки, а зазначена Конвенція не передбачає винятків щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності за результатами перевірки, призначеної та проведеної з грубим порушенням порядку, визначеного національним законодавством та результати якої не породжують для суб’єкта господарювання правових наслідків.

Висновки

Для цього рекомендуємо:

• ознайомитись з направленням на перевірку, отримавши його копію;
• якщо відсутні підстави або предмет перевірки, не допускати інспектора, письмово повідомивши про це його керівника;
•  надавати лише ті документи, які стосуються предмета перевірки, і лише після отримання письмової вимоги. Якщо перелік запитуваних документів ширший, ніж предмет перевірки, оскаржити вимогу.

Адвокат Ганна Лисенко,

Статтю «Підстави та межі перевірки Держпраці» підготовлено спеціально для Журналу Кадровик України, №9 (2021) 

Читайте та дивіться також:

1. Запис вебінару «Оскарження штрафів Держпраці».
2. Запис ефіру «Як підготуватись до інспекційного відвідування».
3. Помилки при звільнення, за які можливі штрафи.