Велика Палата Верховного Суду в постанові від 31.10.2018 по справі № 541/459/17 навела, яка різниця між цивільно-правовим та трудовим договором.

Так, особа звернулась до суду з позовом до Дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» Миргородського комбінату хлібопродуктів № 1 про стягнення заборгованості з виплати винагороди за цивільно-правовим договором, посилаючись на те, що між ним та відповідачем було укладено договір про залучення споживачів послуг підприємства.

Відповідно до договору особа мала виконати роботи із залучення споживачів послуг підприємства з об’ємом не менше як 2 тис. тонн, а підприємство мало сплачувати йому винагороду в розмірі 50 грн з кожної залученої тонни зерна.

Утворилася заборгованість з виплати винагороди за період із 7 по 31 серпня 2016 року в розмірі 117 тис. 350 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Судом першої інстанції було відмовлено у відкритті провадження у цій справі, в зв’язку з тим, що підприємство (Відповідач) перебуває на стадії банкрутства і вказана справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Судом апеляційної інстанції ухвалу суду першої інстанції залишено без змін, вмотивувавши тим, що винагорода, яку просить стягнути позивач за цивільно-правовим договором, не є заробітною платою, доводи позивача в цій частині на увагу не заслуговують, спір підвідомчий господарському суду відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду встановила, що відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Цивільно-правовий договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За цивільно-правовим договором відносини регламентуються не трудовим законодавством, а виключно цивільним.

Аналіз вищезазначених норм закону, а також частини першої статті 837 ЦК України дозволяє дійти висновку, що головна відмінність договорів полягає у предметі:

— У цивільно-правовому договорі роботодавця цікавить результат, отриманий внаслідок проведених робіт.

— Предметом трудових договорів є сам процес трудової діяльності працівника (посадові обов’язки, початок та закінчення робочого дня, тривалість перерви, надання щорічної відпустки, тощо).