м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 45 Б
тел.:(067) 767-27-47 тел.:(050) 105-43-44м. Буча, вул. Енергетиків
тел.:(099) 17-33-116 тел.:(050) 105-43-44м. Львів, вул. Дорошенка, 14
тел.:(067) 767-27-47 тел.:(099) 17-33-116Стаття адвоката Ганни Лисенко для журналу Юрист&Закон № 04 від 31.01.2019 р.
29 грудня 2018 року набули чинності нові правила ліцензування банківської діяльності, викладені в Положенні про ліцензування банків, затвердженому постановою Правління НБУ від 22.12.2018 р. № 149 (далі – Положення № 149). Нові правила замінили старе Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затверджене постановою Правління НБУ від 08.09.2011 р. № 306.
Усі ліцензії, дійсні на момент набуття чинності новим Положенням № 149, залишаються дійсними. За новими правилами ліцензування отримуватимуть ліцензії нові гравці фінансового ринку або ті, хто хоче розширити види своєї діяльності. З’ясуймо, як удосконалено порядок створення банків і їх ліцензування.
Національний банк України (далі – НБУ) для прийняття рішень, зокрема, щодо оцінки ділової репутації особи, перевірки майнового й фінансового стану застосовує своє професійне судження.
Професійне судження – це висновок та/або оцінка щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді НБУ у сфері банківського регулювання та нагляду, практичному застосуванні положень законодавства України, а також на комплексному та всебічному аналізі інформації з відкритих джерел і документів, поданих або наявних у НБУ.
Новостворений банк протягом 7 днів письмово повідомляє НБУ про свою державну реєстрацію, а протягом 1 року подає документи для отримання банківської ліцензії.
Положення № 149 передбачає чіткий перелік документів, які подають для отримання банківської ліцензії, а саме:
– заяву про видачу ліцензії за затвердженою формою;
– копії звіту про результати розміщення акцій і свідоцтва про реєстрацію випуску акцій новоствореного банку, зареєстрованого Комісією з цінних паперів;
– бізнес-план, який обов’язково затверджується рішенням установчих зборів або єдиним засновником;
– інформацію про наявність приміщення, охорони, банківського обладнання, комп’ютерної техніки та програмного забезпечення тощо;
– організаційну структуру банку та засвідчені копії внутрішніх положень новоствореного банку;
– документи щодо призначення керівників.
Так, бізнес-план складають на 3 роки. До нього обов’язково слід додати маркетингові дослідження ринку, конкурентної позиції й переваг банку, питомої ваги банку на ринку банківських послуг, що визначає економічне середовище діяльності банку. У бізнес-плані слід зазначити план розвитку бізнесу банку, основні напрями його діяльності та стратегії. Подати фінансовий план і план фінансування банку. Відобразити організаційне й матеріально-технічне забезпечення банку. Надати інформацію й документи на осіб, яких необхідно призначити на посади голови ради банку, голови правління та головного бухгалтера банку, для оцінки їх професійної придатності й ділової репутації.
Отже, до прийняття рішення про надання банківської ліцензії НБУ розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників банку й керівників його відділень, здійснює оцінку ділової репутації юридичної та фізичної особи, оцінює фінансовий і майновий стан осіб.
Крім установлених ст. 42 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» кваліфікаційних вимог, керівник банку повинен:
– мати бездоганну ділову репутацію, яку перевіряє й оцінює НБУ;
– відповідати вимогам професійної придатності керівника банку, а саме: мати вищу освіту, професійний та управлінський досвід, досвід роботи в банківському та/або фінансовому секторі в сукупності не менше ніж 5 років, на посадах керівників – не менше як 3 роки, не мати конфліктів інтересів.
Положення № 149 визначає вимоги до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їхньої ділової репутації. НБУ здійснює таку оцінку, зокрема, у разі погодження статуту новоствореного банку, набуття чи збільшення істотної участі в банку, погодження на посаді керівників банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту та під час здійснення контролю або моніторингу відповідності вимогам законодавства України.
За результатами оцінки ділової репутації НБУ може визнати ділову репутацію такої особи небездоганною. У Положенні № 149 окремо наголошено на порядку визначення ознак небездоганної ділової репутації для юридичних і фізичних осіб.
Виокремлюють 4 окремі категорії визначення ознак небездоганної ділової репутації, а саме:
1) пов’язані з дотриманням закону й публічного порядку;
2) пов’язані з виконанням фінансових зобов’язань;
3) пов’язані з професійною діяльністю;
4) пов’язані з обійманням посад або володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах.
Основними ознаками небездоганної ділової репутації як фізичної, так і юридичної особи є:
– наявність судимості;
– застосування санкцій до особи;
– позбавлення особи права обіймати певні посади;
– істотні й систематичні порушення вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок;
– невиконання фінансових зобов’язань;
– звільнення особи на вимогу державного органу протягом останніх 3 – 5 років;
– надання недостовірної інформації;
– володіння істотною участю в банку, який зараховано до категорії неплатоспроможних або у якого відкликано банківську ліцензію.
За результатами перевірки ділової репутації осіб НБУ приймає рішення. Не здійснюють оцінку ділової репутації міжнародної фінансової установи, держави та територіальної громади.
НБУ визнає задовільним або незадовільним фінансовий стан юридичної особи та майновий стан фізичної особи в разі:
– погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому;
– погодження змін до статуту банку у зв’язку зі збільшенням його статутного капіталу;
– погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;
– погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;
– здійснення НБУ періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку.
Критерії такої оцінки визначають окремо для кожного випадку та залежно від суб’єктів, яких перевіряють. Для оцінки майнового стану фізична особа подає до НБУ інформацію про майновий стан фізичної особи, а юридична особа – звітність за формами, установленими Положенням № 149.
Особи повинні надати докази на підтвердження джерел власних коштів – документи, що підтверджують правові підстави отримання грошових коштів та іншого майна, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи.
Нові правила дають фізичній особі право не надавати інформації про майновий стан джерела її власних коштів, якщо майно безперервно перебуває у власності більше як 15 років, щодо нього немає спорів та особа не має заборгованості зі сплати податків. НБУ має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка за професійним судженням НБУ свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.
Також НБУ може визнати фінансовий стан юридичної особи незадовільним за наявності однієї з таких ознак:
– порушення справи про припинення/ліквідацію юридичної особи або про визнання її банкрутом;
– нездійснення юридичною особою основного виду діяльності протягом останнього року;
– невиконання юридичною особою грошових зобов’язань на загальну суму 1 млн грн і більше протягом 5 днів поспіль;
– накладення арешту на активи юридичної особи на підставі виконавчих документів;
– наявність судового спору, негативне рішення за яким може призвести до втрати нею всіх належних їй активів або значної їх частини.
Якщо особа володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше % статутного капіталу банку або отримає спадщину чи купить контрольний пакет акцій акціонерного товариства, вона зобов’язана погодити з НБУ набуття або збільшення істотної участі в банку. Визначено й особливості погодження для різних видів набуття/збільшення істотної частки. Зокрема, у разі передання їй права голосу за акціями банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників у зв’язку з внутрішньогруповою реструктуризацією, у разі надання повноважень за довіреністю та укладення правочину про управління.
За новими правилами банки повинні забезпечити безперешкодний доступ особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення до послуг і приміщення банку, які відповідають державним будівельним нормам, правилам і стандартам.
Банк зобов’язаний розмістити кнопку виклику працівника банку біля входу до приміщення банку.
Для цього банкам надано перехідний період до 3 років, за який вони зобов’язані забезпечити повну відповідність своїх послуг і приміщень потребам осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Проаналізувавши зміни, доцільно зауважити, що процедура ліцензування банків стала більш прозорою, а дії та порядок – більш конкретизованими.
Авторам Положення № 149 удалося зібрати й консолідувати в одному документі всі процедури у сфері ліцензування банків і пов’язані з цим питання. Нові правила гри дають можливість НБУ ще на стадії видачі ліцензії оцінити фінансовий і майновий стан фізичних і юридичних осіб, перевірити й оцінити ділову репутацію особи, брати участь у призначенні керівників банку та здійснювати контроль, а в майбутньому – запобігти неплатоспроможності банку.
Стаття розміщена в журналі Юрист&Закон № 04 від 31.01.2019 р.
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2019
Copyright © 2013 Lysenko