Все більше і глибше переконуєшся, що основною (якщо не єдиною) ціллю сучасної української митниці є виконання дохідної частини держбюджету. І хоча митниця – установа оригінальна і специфічна, поставлене перед нею завданням намагається виконувати всіма доступними їй способами. Але далеко не всі прийоми митниці викликають захват у громадян і юридичних осіб. Одним таких із прийомів, яким користується митниця на шляху до виконання своєї місії та який викликає подив у декларантів, є коригування митної вартості, за результатами якої декларанти змушені доплачувати нараховані митні платежі, які можуть бути навіть в два-три рази вищими, ніж розраховані самостійно.

Багатьом здається, якщо митниця провела коригування митної вартості то це по-перше законно, по-друге – безапеляційно. Насправді, не все так однозначно і переважну більшість проведених коригувань можна і потрібно оскаржити у суді. Особливості коригування митної вартості, а також підстави визнання рішення про коригування і картки відмови незаконними розберемо на прикладі судової практики.

СКАСУВАТИ РІШЕННЯ ПРО КОРИГУВАННЯ МИТНОЇ ВАРСТОСТІ: ЧИ РЕАЛЬНО ЦЕ В СУДАХ?

Верховний Суд неодноразово формулював позицію, що митний орган зобов’язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви у заявленій митній вартості товару, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (наприклад, свіжа Постанова ВС від 19.01.2021 року по справі № 825/298/16). Як правило, митниця ігнорує та ніколи не виконує це правило, просто формально вказуючи факт нібито порушення декларанта, на підставі якого митниця не може впевнитись у митній вартості. Такий підхід митниці і стає підставою скасування її рішення і карти відмови.

Можна зробити перший висновок, що для аргументування потреби проведення коригування митної вартості, митниця повинна мати: а) обгрунтований сумнів у правильності митної вартості, розрахованої декларантом; б) сумнів має походити виключно з наданих самим декларантом документів. Проте, митниця обирає простіший шлях.

Важливо пам’ятати, що основним методом визначення митної вартості товарів, є перший метод — за ціною договору, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (Постанова ВС від 16.07.2020 року по справі № 815/6833/17). Саме у зв’язку з цією «неможливістю» (як правило виключно для митниці) і пов’язане проведення коригування. Доведення помилковості позиції митниці у суді в цьому питанні принципове для вирішення спору на користь декларанта.

Дуже часто, нібито аргументуючи своє рішення, митниця користується відомостями з інформаційних баз даних, які показують схожі випадки ввезення аналогічного товару. Але Верховний Суд чітко вказав, що така інформації має лише допоміжний інформаційний характер. Крім того, такі відомості з об’єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується аналогічного товару, а тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. При цьому було зауважено, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару (див. Постанову ВС від 23.10.2020 року по справі № 820/3231/16).

Вже під час вирішення спору у суді, митниця шукає формальні помилки у наданих до митного оформлення документах. Показовим прикладом є нібито знайдена митницею різниця в показниках ваги імпортованого товару, хоча насправді у супровідних документах була продубльована вага товару нетто та вага товару брутто (Постанова ВС від 03.09.2020 року по справі №815/3714/16).

Іншими прикладами таких «помилок», які вбачає митниця у наданих документах можуть бути відсутність в експортній декларації визначення класифікації товару, відсутність інформації стосовно умов оплати товару, відсутність у прайс-листі опису та артикулів товару, відсутність інформації про маркування, тощо. Всі ці нібито підстави проведення коригування за резервним методом були відхилені Верховним Судом (Постанова ВС від 13.08.2020 року по справі № 815/3451/16)

Коригування вартості авто

Основною категорією товару, за яким митниця проводить коригування митної вартості є автомобілі. Як підставу коригування митниця видає навіть іншу ціну з інтернет-сайтів, звичайно нижчу ніж та, за яку ввозиться конкретний автомобіль. Абсурдність цього розуміє і Верховний Суд, який вказав, що посилання митного органу на інтернет-сайти із ціновою пропозицією на автомобілі нерелевантні по причині відмінності у числових даних пробігу та відсутності інформації про пошкодження (Постанова ВС від 14.07.2020 року по справі № 809/1734/16).

Загалом, що стосується надання додаткових документів на вимогу митниці, то Верховний Суд і тут висловив свою позицію, вказавши, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості (Постанова ВС від 31.01.2020 року по справі № 804/7761/16 ).

Вказане свідчить, що дійсно реально скасувати рішення про коригування митної вартості та картку відмови, а декларант може повернути надміру сплачені митні платежі. Проте, для цього потрібно грамотно та чітко поставити власну позицію у справі та довести її суду. Правильність аналізу обставин справи та нюансів судової практики є основою у даній категорії справ.

27.01.2021 року