Верховний Суд в постанові від 19.10.2021 р. у справі N 159/3893/20 висловив правову позицію щодо продовження трудового договору з педагогічним працівником пенсійного віку згідно умов Закону України «Про загальну середню освіту».

Як зазначив суд, заява педагогічного працівника пенсійного віку про надання відпустки свідчить про його намір та згоду на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту), а отже, не може бути підставою для звільнення такого працівника за пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

Обставини справи:

Працівник з 1980 року працювала на умовах безстрокового трудового договору на посаді вчителя біології в ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів».

У травні 2020 року працівник подала ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів» заяву про надання відпустки з 01 липня по 26 серпня 2020 року.

01 липня 2020 року комісією ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів» складено акт про розгляд заяв вчителів-пенсіонерів, з якого вбачається, що станом на 01 липня 2020 року заява працівника про згоду на укладення строкового трудового договору на 1 рік відсутня.

Наказом працівника  01 липня 2020 року було звільнено  із займаної посади вчителя біології у зв’язку із відмовою укласти строковий трудовий договір, пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України, підпункт 2 пункту 3 розділу Х Закону N 463-IX, без вихідної допомоги.

Із травня 2020 року до дня звільнення позивачу адміністрацією ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів» примірник строкового трудового договору для підписання не надавався.

Вважаючи своє звільнення незаконним, працівник просила суд визнати незаконним наказ про її звільнення та поновити її на роботі на умовах строкового трудового договору.

 Верховний суд встановив наступне:

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України).

Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 22 Закону «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Підпунктом 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 463-IX встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Тлумачення положень підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 463-IX дає дійти висновку, що керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти до 1 липня 2020 року зобов’язані укласти з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, строкові трудові договори за згодою останніх.

Згода на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту) може бути надана у будь-якій формі.

У випадку згоди педагогічного працівника, який є одержувачем пенсії за віком, на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту) такий працівник не може бути звільнений на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

При цьому, керівник закладу освіти, за наявності сумнівів у наданні ОСОБА_1 згоди на укладення строкового договору чи її суперечливої поведінки, не був позбавлений можливості до 01 липня 2020 року надати позивачу для підписання строковий трудовий договір (контракт).

Підписання працівником до 01 липня 2020 року строкового трудового договору (контракту) було б достатнім свідченням його згоди на продовження трудового договору з педагогічним працівником пенсійного віку на умовах строкового трудового договору.

Встановивши, що до 01 липня 2020 року ОСОБА_1 не повідомила відповідача про незгоду із укладенням строкового трудового договору, а примірник строкового трудового договору їй для підписання не надавався, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недодержання ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів» процедури звільнення позивача в порядку виконання підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 463-IX, що є підставою для її поновлення на попередній посаді.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що звернення ОСОБА_1 до адміністрації навчального закладу із заявою про надання їй відпустки строком 56 календарних днів починаючи з 01 липня 2020 року могло бути одним із свідчень того, що позивач мала намір продовжити трудові відносини з ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-III ступенів».

Отже, за умови висловлення згоди у будь-якій формі відбувається  продовження трудового договору з педагогічним працівником пенсійного вік.

Постанова Верховного Суду від 19.10.2021 р. у справі N 159/3893/20

Також читайте:

1. Продовження відпустки після лікарняного.
2. Помилки при скороченні працівника, за яких ви програєте суд.