Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України 18.10.17 року розглядаючи справу № 6-1723цс17 про звільнення у разі реорганізації підприємства, висловилася про те, що у разі реорганізації підприємства та скороченні посади роботодавець зобов’язан запропонувати працівнику посаду за відповідною професією чи спеціальністю. 

В даному випадку працівник звернулась до суду із позовом про поновлення на роботі мотивуючи це тим, що роботодавцем не було дотримано порядку звільнення працівника при реорганізації підприємства, а саме у встановлений строк не попереджено про таке звільнення, не отримано належної згоди профспілкової організації на таке звільнення. Водночас роботодавцем не враховано переважним правом на залишення на роботі як жінка, що має малолітню дитину.

Судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Натомість, судова палата у цивільних справах Верховного Суду України постановою скасувала рішення нижчестоящих судів, оскільки судом встановлено, що доказів про попередження позивачки про наступне її звільнення з зазначеної посади не пізніше ніж за два місяці матеріали справи не містять.

Не дотримано відповідачем при звільненні позивачки вимоги ст. 43 Кодексу законів про працю України щодо отримання попередньої згоди на її звільнення виборного органу первинної профспілкової організації.

При цьому роботодавець зобов’язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов’язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 492 Кодексу законів про працю України роботодавець є таким, що виконав цей обов’язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з’явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Проте зазначені вимоги закону судами враховані не були.

Не з’ясував суд належним чином і того, чи не користувалась позивачка переважним правом на залишення на роботі.

Відповідно до постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.10.17 року заяву позивача задоволено повністю, рішення попередніх інстанцій скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При звільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Також читайте статті на тему:

Виграно спір на користь довірителя про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Адвокат по трудовим спорам.

Виплата страхових коштів працівнику.

Строк позовної давності при стягнення додаткового заробітку.