Розмова з подружжям адвокатів про партнерство, суперництво та можливу зустріч в суді.
Напередодні дня адвокатури ми вирішили взяти у них інтерв’ю і вияснити, чим адвокатська сім’я відрізняється від звичайної.

Ганно, Ярославе, зараз ви вже сімейна пара, яка має спільну справу, а
яким було ваше життя до зустрічі один з одним? Як ви познайомились?
Г.: Ми познайомилися, вірніше нас познайомив наш спільний знайомий по роботі. На той час ми вже працювали юристами. До нашої зустрічі, я навчалась в Національній академії внутрішніх справ, і мала досвід роботи спочатку в державній структурі, а потім в юридичній фірмі. Ярослав навчався в Академії муніципального управління, і також вже мав чималий досвід юридичної роботи в бізнесі. Як виявилося і в мене, і в Ярослава була спільна мета – стати адвокатами. Познайомились в березні, а одружились в листопаді цього ж року.
Я.: А згодом створили своє адвокатське об’єднання.

До речі, в кого виникла ідея створити адвокатське об’єднання?
Г.: Ця ідея виникла у Ярослава. Він досить творчий, майже всі ідеї виникають в нього, а я допомагаю втілювати їх в життя. І нам вдалося здійснити свою мрію, в 2011 році ми отримали свідоцтва адвокатів, і створили власну компанію.

Що вам найбільше подобається один в одному?
Я.: Найголовніше в стосунках – це почуття гумору. Також розум, нам є про що поговорити, і про що посперечатися, що важливо для нас, як для юристів. Адже в суперечці народжується істина.
Г.: На певну справу я можу мати свою власну думку, а Ярослав зовсім іншу, ми не сваримось, але сперечаємось, і знаходимо разом рішення, яке буде найбільш правильним.

Вирішуєте вдома робочі питання, чи відпочиваєте від них?
Я.: Так, обговорюємо робочі питання і вдома, і поза домом. В нас не існує рамок «Робота в офісі, а вдома лише сім’я».
Г.: Не говоримо про роботу мабуть лише тоді, коли вирушаємо відпочивати на природу.

У вас, напевно, в практиці трапляються сімейні спори, а як Ви вирішуєте конфлікти між собою? Думали про те, що можете зустрітись в суді по різні сторони барикад?
Я.: Конфлікти вирішуємо так само, як і інші люди. Буває мирно, а буває що сваримось, адже ми обидва дуже емоційні. В суді не зустрічались, один одному опонентами не були, і сподіваюсь, що ніколи не будемо. Та я і не хотів би цього, зважаючи на те, що Ганна, як дружина, добре мене знає і буде використовувати це в самий несподіваний для мене спосіб.
Г.: Я знаю, що Ярослав дуже гарний адвокат. Ми просто вже знаємо можливі ходи та дії один одного. Захист в суді схожий на гру в шахи. Ти маєш продумати план дій, свою власну стратегію та обіграти суперника. Тому, я б не хотіла зустрітись з Ярославом в суді (Посміхається).

Часто трапляються ситуації коли ваші погляди на одну й ту саму справу категорично розходяться?
Г.: Досить часто. У кожного адвоката окремий підхід до роботи. Я перед тим, як прийняти певне рішення, переглядаю дуже великий обсяг судової практики. Іноді я покладаюсь на свою жіночу інтуїцію, це дійсно допомагає. Ярослав більш творчий, в нього інші методи роботи.
Я.: Коли наші погляди на ситуацію не збігаються, ми сперечаємось, доказуємо свою правоту та вказуємо на помилки один одного. На основі наших спільних думок ми знаходимо золоту середину. І це правильно, адже одна людина не може знати абсолютно все. А коли вже працює двоє досвідчених людей – це майже ідеальний тандем.

Як виглядає ваш типовий робочий день?
Я.: Зранку – кава і перегляд електронної пошти. Згодом – робочі питання. Взагалі то, графік в нас гнучкий, ми не завжди сидимо в офісах. Їздимо по судах, по справах. Проводимо переговори, досудові врегулювання спорів. Самі організовуємо собі графік.
Г.: Я працюю в Бучанському офісі, а Ярослав — в Київському. Вдень ми майже не пересікаємось, спілкуємось в основному по телефону. Дуже багато часу проводимо за комп’ютером. Не рідко на вихідних теж працюємо.

Слоган вашої компанії «Професіоналізм, підкріплений вічними цінностями». Що для вас є вічними цінностями?
Г.: Для нас такою цінністю є сім’я. Бути партнерами, підтримувати один одного, допомагати один одному вирішувати проблеми – це і є ті вічні цінності, на які ми опираємося.
Я.: Сім’я – це як спільний бізнес: якщо не враховувати думку іншого партнера, позитивних досягнень не буде. Ну а у нас так вже склалося, що наш бізнес-проект – це і є сім’я. Цінуємо все, на чому вона тримається.

Якщо хтось з вас з певних причин не може вийти на роботу, все валиться на плечі іншому?
Я.: У нас майже не буває лікарняних. Навіть якщо висока температура, ми не дозволяємо собі таку розкіш, як лежати, пити чай під теплим пледом, і більше нічого не робити. Але якщо виникають невідкладні справи, то звісно один одного підмінюємо.

Спільна справа все-таки йде на користь особистим стосункам?
Г.: Однозначно так. У нас спільні інтереси, ми ніколи не мовчимо, завжди маємо теми для розмов. Я задоволена, тим як складається моє життя. Дуже рада, що Ярослав – це і мій партнер по життю, і бізнес-партнер. І іншого життя я собі навіть не уявляю.

Інтереси поза роботою також спільні?
Я.: Так. Ми обожнюємо природу. Для нас виїхати на природу, приготувати на вогнищі шашлики чи рибну юшку – це найкращий відпочинок.
Г.: Лежати на пляжі і нічого не робити – це не для нас. Відпочинок завжди має бути активний. Дуже любимо подорожувати Україною, вже побували в багатьох чарівних місцях. Ярослав завзятий риболов, я також люблю ловити рибу. В мене навіть є власний спінінг, і досвід початківця.

І який у вас найбільший улов риби?
Г.: Ярослав зловив щуку вагою 2,5 кг. Також ловили форель в Закарпатті в гірських річках.
Я.: Так. Я хотів спіймати форель не в рибному господарстві, а в дикій природі. І таки зловив. Ми звісно ж її відразу відпустили — таку красуню шкода їсти.
Г.: Ярослав, взагалі бере лише трофейну рибу.
Ну а для мене, звісно простіше ловити рибу в рибгоспах, за схемою: закинув вудочку, спіймав рибку, та одразу засмажив.
Я.: Ще в нас є спільне захоплення – більярд.
Г.: До речі, в цю гру навчила його грати я. Є один цікавий випадок, який розкаже про характер Ярослава. Не задовго після знайомства, Ярослав запросив мене пограти в більярд. В більярд я грала дуже добре, а Ярослав, як виявилось не вмів грати. Того дня я звісно в нього виграла. Після цього він мене не запрошував грати цілих три місяці. Через три місяці він знову запросив мене в більярд, але на цей раз грав він вже набагато краще. Виявляється він ці три місяці ходив грати в більярд, щоб навчитись бути не гіршим за мене. Його наполегливість мене просто вразила.

І хто з вас частіше виграє в більярд?
Г.: Тепер вже Ярослав виграє в мене, хоча раніше лідирувала я.
Зараз в нього є три основних хобі: полювання з нашою лягавою собакою, риболовля та більярд. Найголовніше з них — риболовля. Навіть зимою, Ярослав ходить на річку ловити рибу, йому це дуже допомагає відпочити від роботи.
А особисто мені допомагають набратись нових сил поїздки на дачу, там я вирощую різноманітні рослини. Посадити насіння, спостерігати як з них виростають паростки, доглядати за ними – це для мене задоволення.

Як ви ставитесь до такого хобі чоловіка, як полювання?
Г.: Я ставлюсь до будь-якого хобі чоловіка позитивно. Тим більше, в полі він не один, а з нашою мисливською собакою Гретою. Краще коли він чимось займається, а не лежить на дивані і дивиться телевізор. В нас, вдома телевізор вмикається надзвичайно рідко.
Я.: Насправді спостерігати за роботою лягавої собаки в полі така насолода, що на таке полювання можна і рушницю не брати.
Для вас, любов – це коли двоє дивляться один на одного, чи коли двоє дивляться вперед?
Г.: Коли дивляться вперед. І в мене, і в Ярослава є амбіції стати надзвичайно успішними адвокатами і погляд в одному напрямку – запорука успіху.
Я.: Так. Для нас головне — бути задоволеними собою і один-одним. Коли чую, що Аня виграла справу – радію. Значить все робимо правильно.

Святкуєте кожну виграну справу?
Я.: Так. Навіть незначні перемоги не залишаємо без уваги. Адже не залежно від складності проблеми, для клієнта вона досить важлива.
Г.: Якщо я знаю що є хоча б мізерні шанси на виграш, я буду боротись до кінця. Для мене важливо, щоб моя совість була чиста, і приємно чути від клієнтів слова вдячності.

Вже вирішили як будете святкувати день адвокатури?
Вирішили святкувати нашим колективом. Це свято особливо важливе для нас, адже це перший рік роботи нашої компанії в Бучі, досить насичений рік. В будь-якому випадку будемо святкувати.

Судячи з усього Ви досить успішні адвокати, а що для цього потрібно?
Я.: Постійна і невтомна робота над собою. Але на першому місці, все таки, вроджений набір якостей як у хорошої мисливської собаки: азарт, націленість на перемогу і наполегливість.
Г.: Загалом – бути на своєму місці. В адвокатській діяльності з-під палки нічого не вийде. Треба бути в розумній мірі фанатом своєї справи.

Галина КАМІНСЬКА