Адвокатським об’єднанням виграно на користь робітника трудовий спір щодо визнання недійсним трудового договору, який банк подав до суду для уникнення відповідальності за стягнення додаткової заробітної плати.

Так, ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернувся до суду з позовом про визнання трудового договору недійсним. Як на підстави позову банк посилався на те, що трудовий договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, та укладеність трудового договору потягло значні збитки.

28 березня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва прийнято рішення на користь робітника, яким відмовлено ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в позові про визнання недійсним трудового договору. Апеляційний суд міста Києва залишив в силі рішення першої інстанції. 

Судом вірно встановлено всі обставини справи та надано обґрунтовані висновки щодо відмови у позові:

Між відповідачем та позивачем було укладено новий Трудовий договір, оформлений окремим письмовим договором, за яким були зміненні умови оплати праці.
Відповідно до умов Трудового договору: Працівникові повинно бути нарахована та виплачена в трок до __ 2014 року додаткова заробітна плата в розмірі ______ грн.
Відповідно до умов Трудового договору: Договір набув чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом невизначеного строку.

Зміст вказаного Трудового договору відповідає ст. 24 КЗпП України. При його укладанні, виконанні, та подальшому розірванні цього трудового договору за п. 1 ст.40 КЗпП України з ініціативи позивача, відповідач була впевнена що цей трудовий договір спрямований на реальне настання правових наслідків.
Вказаний договір, було укладено відповідно до трудового, а не цивільного законодавства.
Трудове законодавство не прирівнює трудовий договір до правочину у розумінні ст. 202 ЦК України. Нормами чинного трудового законодавства не передбачена можливість визнання трудового договору чи контракту недійсними з підстав, визначених статтями 203, 215 ЦК України.
Відповідно до статті 21 КЗпП України предметом трудового договору (контракту) є праця (трудова функція) особи, яка є об’єктом саме трудових правовідносин, які повною мірою врегульовані трудовим законодавством.
Положення ЦК України щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню для регулювання правових відносин, які виникають у зв’язку з укладенням трудового договору.
Укладений договір не є цивільним правочином у розумінні статті 202 ЦК України, на який поширюються передбачені нормами статей 203, 215 ЦК України.

Свою правову позицію щодо визнання трудового договору недійсним неодноразово висловлював Верховний Суд України який зазначав, що встановлення підприємством, установою, організацією в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів у трудових договорах чи інших угодах додаткових, порівняно із законодавством, трудових чи соціально-побутових пільг для працівників, тобто які покращують їх становище, не може бути приводом для визнання таких умов недійсними.

Суд вважає, що встановлення для працівника додаткових умов оплати праці, які покращують її становище, не може бути приводом для визнання трудового договору недійсним.
Позивачем також не враховано того, що трудовий договір на час його звернення до суду вже був розірваний, згідно наказу про звільнення працівника. В цьому наказі позивач ніяких зауважень з приводу недійсності умов укладеного трудового договору не вказував.

Повний текст Рішення в Державному реєстрі судових рішень

Повний текст Ухвали Апеляційного суду міста Києва

ПОТРІБЕН ТРУДОВИЙ АДВОКАТ — ЗВЕРТАЙТЕСЬ ЗА  ТЕЛЕФОНОМ (044) 275 55 65; (067) 423 77 54