Дивлячись зі свого досвіду, особливо такі випадки зустрічаються після розірвання шлюбу, коли мати бажає поїхати з дитиною за кордон на відпочинок, оздоровлення або до родичів, а батько без поважних на те причин не бажає надати дозвіл на виїзд дитини за кордон. Зазвичай, такі вчинки чоловіків-батьків зумовлені на те, що образити колишню дружину через дитину.

І нажаль, через свою зачеплену гордість або просто «на зло» колишній такі чоловіки-батьки (не до всіх стосується дане визначення, оскільки є достойні чоловіки, які мають повагу як до колишньої дружини, так і до дитини) не надають дозволу на виїзд дитини за кордон.

При цьому, вони навіть не розуміють, що такими діями, в першу чергу порушують права своєї дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої 27.02.1991 р., за якою, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст. 150 та ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, і здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України, за якою батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства» дитина та її батьки для возз’єднання сім’ї мають право на вільний в’їзд в Україну та виїзд з України у порядку, встановленому законом. Батьки, інші члени сім’ї та родичі, зокрема ті, які проживають у різних державах, не повинні перешкоджати одне одному реалізувати право дитини на контакт з ними, зобов’язані гарантувати повернення дитини до місця її постійного проживання після реалізації нею права на контакт, не допускати неправомірної зміни її місця проживання.

Документом, який служитиме підставою для виїзду дитини за кордон, є проїзний документ дитини.
Для його отримання батькам слід звернутися до органу внутрішніх справ за місцем проживання і подати нотаріально завірене клопотання про дозвіл обох батьків на виїзд дитини за кордон.

Є варіант, коли дозволяється виїзд дитини за кордон в супроводі лише одного з батьків, але для цього потрібно нотаріально посвідчену згоду другого з батьків із зазначенням в ній держави, в яку здійснюється поїздка, та часового проміжку перебування на території цієї держави, якщо другий з батьків відсутній в пункті пропуску та в інших випадках, передбачених пунктом 2 частини 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 р. виїзд за межі України громадян, які не досягли шістнадцятирічного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Згідно п. п. 17, 18 затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 380 Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини проїзний документ дитини, за наявності заперечень одного з батьків, може бути оформлений на підставі рішення суду.

Доводами (підставами) для обґрунтування позовної заяви можуть бути:
— Доводи заявника, що за кордоном він має родичів, до яких має намір поїхати у гості з дитиною (підтвердити родинні відносини письмовими доказами).
— Доводи заявника, що за кордон він їде з метою оздоровлення дитини (довідка із лікувального закладу, що дитина перебуває на обліку у лікарів конкретного лікувального закладу, постійно хворіє і потребує щорічного оздоровлення, проживає у екологічно несприятливому місті, довідка із лікувального закладу, що дитина потребує відновного лікування за кордоном).
— Доводи заявника, що за кордон він бажає повезти дітей на відпочинок з метою розширення їх кругозору, ознайомлення з культурою інших народів, стимулювання вивчення іноземних мов та підготовкою до самостійного життя, однак не може отримати згоди на такі поїздки у відповідача.

При подання позовної заяви сплачується судовий збір, як за немайновий спір.

До позовної заяви обов`язково додається:

— копія паспорту заявника,

— копія свідоцтва про народження дитини, 

— докази чому та куди збираєтесь виїхати за кордон,

— вимога про надання дозволу та доказі її надсилання відповідачу,

— інші докази, які підтверджують ваші обставини,

— докази сплати судового збору.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд дитини за кордон буз дозволу батька подається до суду за місцем проживання або реєстрації відповідача.

Нажаль, як видно з практики, справи про виїзд дитини за кордон розглядаються не дуже швидко, як б хотілось заявникам. 

Крім того, отримати рішення суду про дозвіл на виїзд дитини за кордон до 18-річного віку дитини майже не можливо. Суди розцінюють такі вимоги, як позбавлення батька його права на спілкування з дитиною.

І навіть, якщо суд першої інстанції задовільнить Вам вимоги на строк більше 3-х років, апеляційний або касаційній суд скасує дане рішення.

Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою у справі № 6-33303ск15 від 16.03.2016 року скасував рішення попередніх інстанції, які задовільнили позов та надали дозвіл на виїзд дитини за кордон до 18-років.

Суд касаційної інстанції зазначив, що в порушення вимог ст. ст. 212 — 214, 303, 315 ЦПК України суди не визначився:
— з правовою підставою надання дозволу на виїзд дитини без згоди батька,
— не зазначили конкретну країну, до якої дозволяється виїзд дитини без згоди батька;
— не врахували визначеної ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» можливості ухвалення судом рішення на разовий виїзд без згоди батька, не позбавленого батьківських прав
— те, що надання за рішенням суду дозволу на майбутнє на постійні виїзди дитини за кордон без згоди батька суперечить вищевказаним нормам матеріального права, які визначають рівність прав та обов’язків батьків відносно виховання дитини, чим фактично позбавили батька дитини можливості брати участь у його вихованні та можливості спілкування з ним.

Тому, приходиться заявникам кожного разу під кожний випадок звертатись до суду за отримання такого рішення на чітко визначені строки та країни.

У зв’язку з так такими труднощами отримання дозволу на виїзд дитини за кордон через суд, жінки все частіше звертаються до суду за позбавленням батьківських прав. Як вони кажуть, краще один раз пройти складу процедуру, ніж кожний раз сплачувати судовий збір та звертатись до суду.

Однак в будь-якому випадку, не бійтеся звертатися до суду за захистом Ваших та дитини прав в отриманням рішення про надання дозволу на виїзд Вашої дитини за кордон.
Не слід обмежувати права дитини на її соціальний та інтелектуальним розвиток, в спізнанні світу, оздоровленні за межами України лише тому, що колишній чоловік не дає таку згоду нотаріально.

Захищайте права та інтереси своєї дитини в суді!