При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого положення статті 365 ЦК України регулюють випадки, коли позивач – співвласник майна, домагається позбавлення права власності на частку майна інших співвласників – відповідачів по справі.

Випадки, коли співвласник майна бажає позбутися належної йому частки в спільному майні шляхом отримання від інших співвласників компенсації вартості належної йому частки та визнання за останніми права власності на все майно регулюються ст. 364 ЦК України.

З врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне:

— чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі;
— чи не допускається такий виділ згідно із законом;
— чи користуються спільним майном інші співвласники – відповідачі по справі;
— чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація — позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України;
— чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Із Повним текстом постанови Верховного Суду України можна буде ознайомитися на офіційному веб-сайті Суду http://www.scourt.gov.ua