офіс київ
офіс буча
офіс львiв

м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 45 Б

тел.:(067) 767-27-47 тел.:(050) 105-43-44

м. Буча, вул. Енергетиків

тел.:(099) 17-33-116 тел.:(050) 105-43-44

м. Львів, вул. Дорошенка, 14

тел.:(067) 767-27-47 тел.:(099) 17-33-116

Київський офіс

(067) 767-27-47

(050) 105-43-44

м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 45 Б

Львівський офіс

(067) 767-27-47

(099) 17-33-116

м. Львів, вул. Дорошенка, 14

Бучанський офіс

(04597) 48-4-38

(067) 423-77-54

м. Буча, вул. Енергетиків, 8 

 

Продаж авто за дорученням тягне обов’язок довіреної особи передати власнику грошові кошти з продажу

Особа, яка розпоряджалася автомобілем за довіреністю, зобов’язана передати власникові кошти, одержані у зв’язку з продажем машини. Тобто, продаж авто за дорученням тягне за собою обов’язок довіреної особи передати власнику грошові кошти, одержані  з продажу авто.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі № 536/378/15-ц в постанові від 07.03.2018 року.

Обставини справи:

Позовна заява мотивована тим, що на підставі довіреності, виданої позивачем 27 серпня 2013 року, він уповноважив особу укладати правочини щодо розпорядження належним йому автомобілем  за ціною та на умовах за власним розсудом. На підставі цієї довіреності 6 березня 2014 року довірена особа зняла з обліку зазначений автомобіль з метою подальшої його реалізації та 7 березня 2014 року вказаний транспортний засіб було перереєстровано на нового власника.

Позивач вважав, що спірний автомобіль був проданий відповідачем від його імені та в його інтересах, тому у останнього виник обов’язок передати йому, як власнику, кошти, отримані за реалізацію автомобіля. Оскільки кошти йому повернуто не було, позивач просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнути з відповідача на його користь кошти, отримані за реалізацію автомобіля.

 Розгляд справи

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року у задоволенні позову  відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обравши способом захисту порушеного права пред’явлення позову про відшкодування збитків, позивач повинен довести правову і фактичну підставу своїх вимог, проте обставини, зазначені позивачем у позові, ним не доведені.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 грудня 2014 року рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 серпня 2015 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2016 року апеляційна скарга задоволена частково. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 26 червня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 з інших правових підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що до правовідносин, які виникли між сторонами, не можна застосовувати норми глави 17 ЦК України, та позивач не позбавлений права пред’явити позов з інших підстав.

Не погоджуючись з рішеннями суддів, позивач подав касаційну скаргу.

Касаційна скарга мотивована тим, що видача довіреності на транспортний засіб, що був в експлуатації та має особливості цивільного обороту, без укладення договору купівлі-продажу не можна вважати договором, що укладений відповідно до закону та допускає перехід права власності до третіх осіб, тому рішення суду апеляційної інстанції є таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права. Разом з тим, відповідач не має правових підстав утримувати у себе грошові кошти у розмірі 70 тис. грн, які він одержав в результаті виконання довіреності по продажу автомобіля.

Верховний Суд задовільним касаційну скаргу з наступних підстав:

Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод.

Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.

У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб’єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб’єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією — свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

За частиною третьою статті 244 ЦК України довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).

Отже, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала, та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов’язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Аналіз зазначених норм матеріального права свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що між сторонами склалися правовідносини щодо купівлі-продажу автомобіля.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Повірений зобов’язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення (частина перша статті 1004 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1006 ЦК України повірений зобов’язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Таким чином, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

За змістом довіреності від 27 серпня 2013 року позивач уповноважив відповідача управляти та розпоряджатись (продавати, передавати в оренду, позичку) належним йому автомобілем за ціною та на умовах за власним розсудом, в тому числі, одержувати належні йому гроші.

 Таким чином, отримання відповідачем грошових коштів за укладеним правочином обумовило виникнення у нього обов’язку передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.


ПОТРІБЕН АДВОКАТ ПО МАЙНОВИМ СПОРАМ?

звертайтесь за ☏ (067) 767 27 47

Повний текст Постанови ВС № 536/378/15 від 07.03.18 р.

Copyright © 2013 Lysenko

Яндекс.Метрика