офіс київ
офіс буча
офіс львiв

м. Київ, вул. Солом'янська, 23 а

тел.:(044) 275-55-65 тел.:(067) 767-27-47

м. Буча, вул. Енергетиків

тел.:(099) 17-33-116 тел.:(050) 105-43-44

м. Львів, вул. Шолом - Алейхема, 16

тел.:(04597) 48-4-38 тел.:(067) 423-77-54

Київський офіс

(044) 275-55-65

(067) 767-27-47

м. Київ, вул. Солом'янська, 23 а

Львівський офіс

(099) 17-33-116

(067) 767-27-47

м. Львів, вул. Шолом - Алейхема, 16

Бучанський офіс

(04597) 48-4-38

(067) 423-77-54

м. Буча, вул. Енергетиків, 8 

 

Адвокат Ганна Лисенко прийняла участь в обговоренні проблем участі у судових справах

15 серпня 2018 року відбувся Круглий стіл на тему «Проблеми участі у судових справах. Практичні аспекти», організатором якого виступив Комітет ААУ з господарського права та процесу.

Партнерами заходу виступили: Адвокатське об’єднання «Адвокатська сім’я Лисенко», Юридична фірма Sayenko Kharenko та  Юридичне бюро ЄПАП Україна .

У межах заходу було обговорено спірні аспекти при здійсненні представництва клієнтів в судах, найбільш значущих позицій Верховного Суду, питань самопредставництва юридичних осіб та оформлення таких відносин, а також питань організації роботи юридичних служб при веденні судової роботи.

Партнер адвокатського об’єднання, адвокат Ганна Лисенко  виступила доповідачем на тему «Самопредставництво юридичних осіб у суді. Оформлення відносин».

Ганна розповіла яким чином новий, раніше не відомий для процесуального законодавства термін «самопредставництва» впроваджується на практиці та детально пояснила, яким чином потрібно оформляти документи юридичних осіб для реалізації вказаного механізму на практиці.

Згідно з рекомендаціями Ганни Лисенко, для того, щоб виконавчий орган міг належно представляти інтереси юрособи в суді, слід внести зміни до статутних документів юридичної особи, зокрема, щодо кількісного складу виконавчого органу, привести перелік його повноважень у відповідність до вимог нового процесуального законодавства.

Адвокат зауважила, що за умови створення колегіального виконавчого органу, обов’язково слід вказати, що члени виконавчого органу мають право представляти підприємство без доручення, тобто в порядку самопредставництва.

Зміни в статуті слід внести в ЄДР, де чітко вказати членів виконавчого органу, які мають право вчиняти дії від імені юрособи без довіреності. Рекомендується також затвердити внутрішнє положення про виконавчий орган, в якому детально прописати всі повноваження його членів, зокрема з урахуванням вимог процесуального законодавства. Для того, щоб такий механізм запрацював на практиці необхідно ввести юристів до складу такого виконавчого органу.

Ганна детально проаналізувала судову практику щодо самопредставництва. Головною позицією Верховного Суду є те, що якщо особа представляє юридичну особу за довіреністю, то вона у судовому процесі є представником учасника судового процесу. Вказане за логікою Верховного Суду виключає можливість стверджувати про наявність самопредставництва юридичної особи (Постанова ВС № 910/23346/16 від 13.03.2018 р.).

Також на заході було розглянуто інші питання предстваництва в судах.

Модератор заходу Олексій Колток, Голова Комітету ААУ з господарського права та процесу, старший юрист юридичної фірми Sayenko Kharenko наголосив, що при розгляді судових справ все частіше трапляються позиції судів, які обмежують допуск представників до участі у справах. Неоднакове тлумачення процесуальних норм призвело до того, що наразі відсутній єдиний підхід до чіткого переліку документів, які підлягають наданню адвокатами суду на підтвердження повноважень для участі у судових справах. У зв’язку з цим, у реєстрі чимало ухвал про повернення апеляційних та касаційних скарг, що не відповідає принципам доступності та правової визначеності, які є складовими принципу верховенства права.

Згідно підготовленої Sayenko Kharenko статистикою за наслідками аналізу судових рішень, 92 відсотки суддів Касаційного господарського суду у разі виявлення недоліків у підтвердженні повноважень представників повертають касаційні скарги і лише 8 відсотків залишають їх без руху. Також 92 відсотки суддів вважають, що повноваження адвоката мають бути пов’язані саме із здійсненням адвокатської діяльності на підставі укладеного з клієнтом договору про надання правничої допомоги, в той час як 8 відсотків суддів допускають, що представнику достатньо підтвердити лише статус адвоката. Обраховуючи статистичні дані враховувалися рішення, у яких Верховним Судом надавалася правова оцінка наданим представниками документів.

Віктор Дума, адвокат, юрист кримінальної практики ЄПАП Україна, розповів про особливості регулювання та причини недопуску представників до судового процесу.

Віктор розповів, з якими проблемами на практиці стикаються адвокати та юристи при підтвердженні своїх повноважень в суді, особливо при зверненні до Верховного Суду з касаційними скаргами у адміністративних, господарських та цивільних справах. Віктор Дума вказав на неоднорідну практику суддів різних касаційних судів Верховного Суду у питанні належного підтвердження повноважень адвоката у справі, навів перелік документів та вимоги до них (довіреність, ордер, договір про надання правничої допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та витяг з реєстру), які слід подавати адвокатам до суду.

Віктор порадив, як правильно заповнювати та надавати ордер адвоката, не забуваючи обов’язково вказувати на його зворотній стороні наявність або відсутність обмежень повноважень представника, і подавати копії обох сторін.

Наступним доповідачем виступив Сергій Противень, юрист Sayenko Kharenko з  темою «Організація роботи юридичної служби. Супровід судових справ внутрішніми юристами та зовнішніми консультантами».

Сергій розповів яким чином слід організовувати роботу судових підрозділів компаній, спираючись на власний досвід роботи як у банківських установах, так зовнішнім юридичним радником.

Сергій зазначив, що наразі, поширеною є практика, коли компанії у складі своїх судових департаментів мають адвокатів, з якими укладаються відповідні договори про надання правової допомоги. Фактично при цьому між роботодавцем та працівником виникають як трудові відносини, так і відносини «адвокат-клієнт». При цьому вказане може ставити адвоката в залежність від роботодавця та може порушувати окремі гарантії адвокатської діяльності.

На обрання адвокатів впливає низка чинників, серед яких ключовими є ціна та якість послуг, репутація адвокатів, внутрішні політки компанії щодо закупівлі юридичних послуг. Користуючись послугами адвокатів, які працюють у штаті юридичної особи, необхідно забезпечити і ряд організаційних питань, таких як, сплата щорічних внесків органам адвокатського самоврядування, підвищення кваліфікації адвокатів, забезпечити облік адвокатів у контролюючих органах, реєстрація адвокатів платниками ЄСВ.

Втім, Сергій звернув увагу на нещодавню дискусійну позицію Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі № 817/505/18, де апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності у подвійній сплаті ЄСВ у випадку, якщо найманий працівник реалізує своє право на ведення адвокатської діяльності не як самозайнята особа, а як найманий працівник.

Також Сергій надав рекомендації щодо орієнтовних умов трудового договору з працівником, який має статус адвоката. Зокрема, Сергій рекомендує вказувати у трудових договорах зобов’язання адвоката повідомляти роботодавця про можливість виникнення конфлікту інтересів, зобов’язання роботодавця не давати адвокату доручень, які здатні призвести до конфлікту інтересів, право адвоката не виконувати розпорядження роботодавця, які призводять до конфлікту інтересів та виключення відповідальності працівника у зв’язку з цим тощо.

На підсумку заходу власним досвідом поділився Олег Кобець, Директор Юридичного департаменту АТ Банк «Фінанси та кредит», який розповів, з якими проблемами стикаються замовники юридичних послуг.

Головне питання для великих підприємств – це недостатність кваліфікованих адвокатів і неможливість системи забезпечити кількість адвокатів в нинішніх умовах.

За таких обставин підприємство для забезпечення якісного супроводу судових справ змушене балансувати між переведенням частини справ в «письмове провадження» без участі адвокатів, організацією власних адвокатів, шляхом укладення одночасно трудових контрактів та договорів про надання правничої допомоги, або залученням зовнішніх адвокатів (аутсорсинг).

Олег озвучив проблемні питання пов’язані з кожним із цих варіантів виходу із ситуації, зокрема й проблеми, які існують на законодавчому рівні, а також конфлікт між нормами трудового, податкового законодавства та законодавства про адвокатську діяльність.

Загалом обговорення актуальної наразі теми викликало активну дискусію між учасниками та доповідачами. Кожен з адвокатів та юристів поділився власним досвідом підтвердження повноважень в суді. Висловлюючи свої коментарі учасники заходу надавали практичні поради колегам.

За результатами заходу членами Комітету ААУ з господарського права та процесу заплановано підготувати та надіслати до Верховного Суду лист з проханням остатосного врегулювання питання належного підтвердження повноважень представника в суді. Вказане, на переконання учасників круглого столу, сприятиме належному формуванню правозастосовчої практики та підвищить ефективність доступу до правосуддя.

Дякуємо всім присутнім учасникам та доповідачам за активну участь у  заході про проблеми участі у судових справах та висвітлення питань, що зацікавили багатьох присутніх.

Copyright © 2013 Lysenko

Яндекс.Метрика